Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

это на его совести

  • 1 это на его совести

    Универсальный русско-немецкий словарь > это на его совести

  • 2 это дело лежало бременем на его совести

    Универсальный русско-английский словарь > это дело лежало бременем на его совести

  • 3 это лежит камнем на его совести

    Универсальный русско-английский словарь > это лежит камнем на его совести

  • 4 угрызение совести

    Русско-английский большой базовый словарь > угрызение совести

  • 5 для очистки совести

    [PrepP, Invar; adv; fixed WO]
    =====
    in order to avoid or eliminate feelings of remorse, guilt:
    - for the sake of onels (own) conscience.
         ♦ Кончилось тем, что Лена заставила его пообещать, что он завтра же с работы позвонит [тёще] Вере Лазаревне и мягко, деликатно... пригласит в Павлиново. Они, конечно, не приедут, потому что люди очень гордые. Но позвонить нужно. Для очистки совести (Трифонов 4). It ended with Lena making him promise that he'd call [his mother-in-law] Vera Lazarevna from work the next day, and gently, delicately,.invite them to Pavlinovo. Of course, they wouldn't come, because they were very proud people. But he should call. To clear his conscience (4a).
         ♦ Мы обошли все этажи, и я предложил председателю и санинспектору посмотреть вторую секцию. Предложил я это просто для очистки совести, наверняка знал, что они откажутся (Войнович 5). We'd been on every floor when I proposed to Drobotun and the sanitation inspector that we take a look at the second section. This I did only for the sake of my own conscience, knowing they'd certainly refuse (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > для очистки совести

  • 6 совесть

    Новый русско-итальянский словарь > совесть

  • 7 новое дело!

    прост., неодобр.
    that's something new!; that's a fine thing to say!; a pretty go!; a fine how-d'ye-do!; the idea!; what next!

    - А семейная-то его история? - напомнил Сергутов. - Вот ещё новое дело! Или он подлость выкинул по отношению к жене? Если Ольга Павловна ушла, так это на её совести и лежать будет. (А. Коптяева, Иван Иванович) — 'In spite of what's happened in his private life?' 'That's a fine thing to say! He's not done anything wrong. If Olga Pavlovna left him, she's the one to answer for it.'

    Русско-английский фразеологический словарь > новое дело!

  • 8 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 9 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 10 совесть

    ••
    * * *
    ж.

    угрызения со́вести — rimorsi m pl / scrupoli m pl (di coscienza)

    голос со́вести — voce della coscienza

    по со́вести — in concienza

    потерять со́весть — perdere ogni ritegno; comportarsi da svergognato

    не иметь ни стыда ни со́вести — non conoscere vergogna; avere la faccia tosta

    со спокойной со́вестью — con la coscienza <netta / a posto / pulita>

    поступать по (чистой) со́вести — fare quel che la coscienza detta

    идти / поступать против со́вести — agire contro la propria coscienza

    это лежит на его со́вести — ce l'ha sulla coscienza

    у него со́весть не чиста — non ha la coscienza pulita

    свобода со́вести — libertà di coscienza

    без зазрения со́вести — senza scrupoli

    для очистки со́вести — per <scrupolo / scarico di coscienza>

    не за страх, а за со́весть — ср. ascoltare la voce della coscienza

    делать что-л. на со́весть — fare una cosa con coscienza, operare secondo coscienza

    по со́вести сказать / говоря — a dirla schietta / francamente; in coscienza

    надо / пора и со́весть знать — bisogna pur aver quel po' di coscienza

    со́вести хватило... — ha avuto la faccia (tosta) di...

    * * *
    n
    1) gener. coscienza, foro inferiore, foro interno
    2) phil. sinderesi

    Universale dizionario russo-italiano > совесть

  • 11 О-188

    ДЛЯ ОЧИСТКИ СОВЕСТИ PrepP, Invar adv fixed WO
    in order to avoid or eliminate feelings of remorse, guilt: (in order) to clear (appease) one's conscience
    for the sake of one's (own) conscience.
    Кончилось тем, что Лена заставила его пообещать, что он завтра же с работы позвонит (теще) Вере Лазаревне и мягко, деликатно... пригласит в Павлиново. Они, конечно, не приедут, потому что люди очень гордые. Но позвонить нужно. Для очистки совести (Трифонов 4). It ended with Lena making him promise that he'd call (his mother-in-law) Vera Lazarevna from work the next day, and gently, delicately,.invite them to Pavlinovo. Of course, they wouldn't come, because they were very proud people. But he should call. To clear his conscience (4a).
    Мы обошли все этажи, и я предложил председателю и санинспектору посмотреть вторую секцию. Предложил я это просто для очистки совести, наверняка знал, что они откажутся (Войнович 5). We'd been on every floor when I proposed to Drobotun and the sanitation inspector that we take a look at the second section. This I did only for the sake of my own conscience, knowing they'd certainly refuse (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > О-188

  • 12 лежать

    1. lie*; (о больном тж.) keep* one's bed; (о вещах тж.) be

    книга лежит в портфеле, на столе — the book is in the bag, on the table

    лежать больным — be ill in bed, be laid up

    лежать в лихорадке — be confined to bed with fever, be laid up with fever

    лежать в дрейфе мор. — lie* to

    2. ( быть расположенным) lie*, be situated

    город лежит на берегу моря — the town lies / is on the coast

    3.:

    это лежит на его ответственности — he is responsible for it; it is incumbent on him

    лежать в основе — underlie*

    лежать на боку, на печи разг.idle away one's time

    у него душа не лежит (к) — he has a distaste (for), he has an aversion (to, from, for)

    Русско-английский словарь Смирнитского > лежать

  • 13 на

    1. предл.
    1. (пр., вн.; сверху, на поверхности, имея основанием, поддержкой; тж. перен.) on, upon (об. без удар.); (вн.; в тех же случаях тж.) on to (редко: если необходимо подчеркнуть направление)

    на столе, на стол — on the table

    на стене, на стену — on the wall

    на бумагеon paper (тж. перен.)

    опираться на палку — lean* (up)on a stick

    висеть на крюке — hang* on a hook

    иметь что-л. на (своей) совести — have smth. on one's conscience

    полагаться на кого-л., на что-л. — rely (up)on smb., (up)on smth.

    ступить на платформу — step onto, или on to, the platform

    висеть на потолке — hang* from the ceiling

    2. (пр.; где?, при обозначении стран местностей, улиц) in; (пр.; при обозначении предприятий, учреждений, занятий и т. п.) at; (пр.; около, у) on; (вн.; куда?, в тех же случаях) to; (вн.; в направлении) towards

    на заводеat the factory

    на концертеat a concert

    на урокеat a lesson

    город на Волгеa town on the Volga

    дом стоит на дороге — the house* is on the road

    на заводto the factory

    на концертto a concert

    на урокto a lesson

    выйти на Волгу — come* to the Volga

    двигаться на огонь — make* towards the fire

    на севере, на юге и т. п. (с северной, с южной и т. п. стороны) — in the north, in the south etc.

    на север, на юг и т. п. (к северу, к югу, и т. п.) — northwards, southwards, etc., (to the) north, (to the) south, etc.

    на север и т. п. от — (to the) north, etc., of

    дорога на Москву, на Тверь и т. п. the road to Moscow, to Tver, etc.

    поезд на Москву на Тверь и т. п. the train to for Moscow, to for Tver, etc.

    ехать на поезде, на пароходе — go* by train, by steamer

    ехать на машине ( автомобиле) — go by car, drive* in a car

    кататься на лодке — go* boating, boat

    краска, тёртая на масле — paint ground in oil

    на той, на прошлой неделе — last week

    на другой, на следующий день — the next day

    6. (вн.; для; при обозначении срока, при предварительном определении времени) for

    комната на двоихa room for two

    план на этот год the plan for this year

    8. (вн.; при определении количества чего-л. денежной суммой) (smth.'s) worth (of smth.)

    продавать на вес, на метры, на метр — sell* by weight, by metres, by metre

    10. (вн.; при обозначении количественного различия) by, но если данное существит. предшествует определяемому слову, об. не переводится:

    короток на дюйм — short by an inch, an inch short

    11. (вн.; при обозначении множителя или делителя) by; (при словах, обозначающих результат деления, дробления) in, into, to

    делить на (две, три и т. д.) части — divide into (two, three, etc.) parts

    резать на куски — cut* in(to) pieces

    рвать на части, на куски — tear* to pieces

    на месте ( на надлежащем месте) — in place

    класть на место — replace, put* in its place

    на (чистом, вольном) воздухе — in the open air

    на улице ( вне дома) — out of doors, outside

    не на словах, а на деле — in deed and not in name

    на этом, на иностранном, на греческом и т. п. языке — in this language, in a foreign language, in Greek, etc.:

    написать что-л. на этом языке, на греческом языке — write* smth. in this language, in Greek

    говорить и писать на каком-л., на греческом и т. п. языке — speak* and write* a language, Greek, etc.

    рукопись на греческом и т. п. языке — a Greek, etc., manuscript

    переводить на другой язык, на французский и т. п. — translate into another language, into French, etc.

    сесть на поезд, на автобус и т. п. — take* the train, the bus, etc., board the train, the bus, etc.

    сеть на корабль, на пароход — go* on board

    на этот раз — for (this) once, this time

    на случай см. случай

    на всякий случай см. всякий

    глядеть на кого-л., на что-л. см. глядеть; тж. и другие особые случаи, не приведённые здесь, см. под теми словами, с которыми предл. на образует тесные сочетания

    2. межд. разг. (повелительное)
    ( вот) here; here you are; ( возьми это) here, take it

    вот тебе и на! разг. — well!; well, really!; well, I never!, well, how do you like that?

    3.

    Русско-английский словарь Смирнитского > на

  • 14 говорить

    2) ( сообщать) dire, comunicare

    он говорит, что занят — dice che è pegnato

    4) ( обсуждать) parlare, discutere

    говорить о последних событиях — parlare degli ultimi fatti [avvenimenti]

    ••

    говорить о том, о сём — parlare del più e del meno

    5) ( вести беседу) parlare, conversare
    6) ( обращаться) parlare, rivolgersi

    когда я говорю с тобой, отвечай мне — quando ti parlo, rispondimi

    7) ( свидетельствовать) dire, testimoniare
    8) ( проявляться) parlare, mostrarsi, manifestarsi
    9)

    не говоря уже о том, что — senza dire niente di, per tacere di

    * * *
    несов. (сов. сказать)
    1) parlare vi (a)

    говори́ть по-русски — parlare in / il russo

    2) с союзом "что" dire vt

    говори́ть правду — dire la verità

    он говорит, что придёт — dice che verrà

    говори́ть медленно — parlare lentamente

    говорят вам / говорю тебе... — ti / le dico...

    говорю тебе, уходи — vattene, ti dico

    4) (высказывать мнение, обсуждать что-л.) parlare vi (a) (di qc, qd); discutere ( di qc)

    говори́ть о важных вопросах — parlare di problemi importanti

    о нём / ней говорит весь город — è la favola della citta

    5) (разговаривать, вести беседу) parlare vi (a), conversare vi (a), discorrere vi (a) ( con qd)

    говори́ть с друзьями — conversare con gli amici

    говори́ть по телефону — parlare al telefono

    6) перен. (свидетельствовать, обнаруживать) dire vt, significare vt

    всё это говорит о том, что... — tutto ciò sta a dimostrare che...

    7) перен. (проявляться в чьих-л. поступках, словах) parlare vt

    как говорят... — come suol dirsi...

    короче / коротко говоря — in breve; a farla breve / corta; in una parola

    вообще говоря — in genere; generalmente parlando

    честно / откровенно / по правде говоря — a dire il vero; per la verità...

    по правде / совести говоря — a dirla franca

    что и говори́ть! разг.non c'è che dire

    что (там) ни говори / говорите... разг.non c'è niente da dire

    что ни говори, а он прав — non c'è niente da dire, ha ragione

    говорят, что... — si dice che...; dicono che...

    говорят, его уволили — si dice che l'abbiano licenziato

    кто бы говорил... — da che pulpito (...); senti chi parla

    а о... и говори́ть нечего — e di... non ne parliamo

    * * *
    v
    1) gener. proferire, pronunciare, pronunziare, attestare (î+P), dire, discorrere, favellare, fiatare, parlare, parlare con (qd) (с кем-л.)
    2) colloq. fare

    Universale dizionario russo-italiano > говорить

  • 15 идеализация

    Нереалистичное завышение личностных атрибутов объекта. Индивиду, превозносимому до экзальтированного признания его совершенством, могут приписываться противоречивые качества, соотносимые с либидинозным или агрессивным катексисом. Идеализация сопровождается чувствами восхищения, благоговения, почитания, обожествления, очарования. Впервые этот процесс описан Фрейдом в связи с феноменом влюбленности. Идеализироваться могут как объект, так и сам индивид.
    Фрейд постулировал состояние инфантильного нарциссизма, включающего в себя чувство всемогущества, связанное со стадией первичной идентификации или единения с матерью. Согласно его теории, это состояние исчезает, когда ребенок осознает свою обособленность, одиночество и беспомощность; тогда исходное чувство всемогущества приписывается родителям посредством идеализации. Когда родители не оправдывают ожиданий, фрустрация ребенка приводит к отвлечению некоторого количества идеализирующего либидо на субъекта, что обеспечивает энергию для идентификации и обретения структур Я, контролирующих влечения и регулирующих напряжение в течение доэдиповой стадии. На протяжении этого в сущности анаклитического периода, когда отношения основаны на потребности в удовлетворяющем объекте, преувеличение значимости родителей соответствует нуждам ребенка, а родитель, исполняющий все желания, является отражением детских переживаний удовлетворения. Идеализация изменяется в связи с чередованием удовлетворенности, фрустрации, гнева. Позже, когда родители становятся значимыми независимо от потребности (константность объекта), идеализация все более переходит "на службу" защиты. Мать, которая в идеале привлекательна и не оказывает сопротивления, может парадоксальным образом стать также идеально девственной и неприступной. Отец, преувеличенно могущественный и внушающий страх, может одновременно восприниматься как гуманный и справедливый.
    В фаллически-эдиповой стадии определенные аспекты идеализированных образов родителей интернализируются в виде Сверх-Я, действующего так, как это делали родители, в плане установления норм, выдвижения запретов и осуществления наказаний. Фрейд изначально описывал Сверх-Я антропоморфически, как Я-идеал. В современном употреблении выделяются две составляющие Сверх-Я. Я-идеал основывается на нарциссически гипертрофированных элементах взаимодействия ребенка с родителями и соотносится с ценностями, стремлениями и притязаниями. Несоответствие этим стандартам, как правило, ведет к появлению чувства стыда. Идеализированные агрессивные и запрещающие фигуры интернализируются в части Сверх-Я, соответствующей совести, которая инициирует аффект вины и наказания за проступки. Интернализация этих идеализированных аспектов родительских образов способствует психической экономии; она защищает личность от нарциссической регрессии в период наибольшей ранимости ребенка (в фаллически-эдиповой фазе), сдерживая направленные на объект влечения и таким образом усиливая контроль Я над влечениями.
    Интернализация сопровождается постоянной потребностью в идеализации и возвеличении родителей (особенно родителя одного с ребенком пола) для установления связи с могущественной фигурой. При фрустрации этой потребности — утрате, безответности, депривации или разочаровании — базисное структурирование Я-идеала и Сверх-Я может быть затруднено. Даже после интернализации разочарование в родителях может свести на нет установившуюся идеализацию и инициировать новый поиск идеального внешнего объекта, чтобы поддержать то, что внутренне ослаблено.
    Идеализация продолжается на протяжении жизни. Особенно она заметна в подростковый период. Во время психоаналитического лечения пациент нередко идеализирует аналитика. Если для аналитиков, работающих в рамках традиционного подхода, понимание истоков такого отношения представляется обязательным для правильного проведения анализа, то теоретики, разрабатывающие психологию Самости, считают, что идеализация аналитика необходима для замещения функций части психического аппарата, которые недостаточно прочно закрепились в детском или младенческом возрасте. По их мнению, идеализацию следует поддерживать до тех пор, пока она служит функции отсроченной интернализации.
    \
    Лит.: [80, 303, 451, 490, 512, 716]

    Словарь психоаналитических терминов и понятий > идеализация

  • 16 сублимация

    Психический процесс, определяемый Фрейдом двояким образом. Впервые обоснованная теоретически в 1905 году, сублимация рассматривалась как отвлечение инстинктивных влечений от своих первоначальных целей и объектов в сторону социально более значимых. Тем самым предполагалось наличие в структуре психики постоянно действующего вытеснения. Изначально Фрейд полагал, что все поведение проистекает из либидинозных влечений и усиливается ими, при этом цель либидинозного влечения нередко противоречит требованиям, предъявляемым индивиду культурой и социумом. Подобные гипотетические построения представляют собой попытку обосновать существование социально значимых, внешне несексуальных и неконфликтных видов деятельности — художественного творчества, труда, познания и т.п.
    В основу первого определения сублимации положены следующие два момента: 1) аналогия с химическим процессом и 2) поэтическая метафора гордости, величия, возвышенности, противоположных низменному или ничтожному. Таким образом, социально ценное поведение отражает "очищенный" и более "сублимированный" вариант изначально "низменного" влечения. Фрейд изначально рассматривал сублимацию как превращение инстинктивного влечения, позднее — как функцию Я, как особую форму защиты.
    В своей первой формулировке это понятие вызвало огромную критику (Bernfeld, 1931; Glover, 1931; Jones, 1941; Kubie, 1962). Определение основывалось на ценностном суждении о социальной желательности данного поведения, сомнительном подходе к дефиниции психического процесса. Даже если синтонность Я заменить социально ценными целями (как предлагал Бернфельд), исправленное определение по-прежнему не позволяет провести различие между сублимацией и функцией Я, которая стала "сексуализированной" и используется как защита характера. Такое определение не учитывает также степень вторичной автономии (термин Гартманна), которую приобретает поведение из своего первоначального, предположительно инстинктивного источника. Наконец, это определение оставляет в стороне сублимацию агрессивных влечений.
    Второе определение Фрейда оказалось более абстрактным, включающим в себя теоретически подразумеваемую (но клинически не наблюдаемую) десексуализацию психической энергии. В этой формулировке сублимация становится путем формирования черт характера, а еще позже — необходимым концептуальным инструментом для осмысления того, что Фрейд считал крайне важными преобразованиями либидо в процессе развития. В этом смысле сублимация рассматривалась Фрейдом как центральный механизм десексуализации либидо или как энергетический базис идентификации. Таким образом, вторая попытка определения сублимации, столь явно отличающаяся от первой, отражает приверженность Фрейда идее о принципиальной важности понятия "психическая энергия" в теоретических представлениях, выраженных в его метапсихологии.
    Гартманн также попытался переформулировать понятие сублимации в чисто энергетических терминах. С его точки зрения, сублимация "относится к психическим процессам, изменяющим способы проявления энергии — от инстинктивного по направлению к неинстинктивным" (Hartmann, 1955, с. 223). Таким образом, сублимация приравнивается либо к нейтрализации либидинозной или агрессивной энергии, либо к неинстинктивной, врожденной нейтральной энергии, которой располагает Я. Следует отметить, однако, что концепция трансформации психической энергии, подвергаемая особо активной критике, в значительной степени утрачивает свою доказательную силу в свете эмпирически подтвержденных данных о взаимодействии таких компонентов, как дериваты влечений, идеационное содержание, защиты, аспекты совести (Сверх-Я) и оценка реальности.
    Постулируя врожденную первичную самостоятельность психического аппарата, Гартманн имплицитно признает, что нет надобности предполагать, что все поведение первоначально имело сексуальные или агрессивные цели. Следовательно, не обязательно привлекать идею о некой трансформации, такой, как сублимация, для объяснения всех проявлений несексуального и неагрессивного поведения. Так, например, нет надобности предполагать, что использование зрительного восприятия для получения полезной информации должно привести к сублимации вуайеризма или скопофилического инстинктивного влечения.
    С клинической точки зрения, соответствующие феномены представляют собой формы поведения, которые имели когда-то сексуальные или агрессивные цели, но затем изменились, в результате чего их цели не являются ни эксплицитно сексуальными, ни эксплицитно агрессивными, но являются социально приемлемыми (если не полезными), удовлетворительными на сознательном уровне, а также скорее адаптивными и гибкими, нежели компульсивными. Термин сублимация вне связи с понятиями энергии и влечений может использоваться для описания подобных изменений в поведении, оставляя открытой возможность иного объяснения их механизмов, таких, как научение, созревание и взаимопроникновение мотивационных систем.
    \
    Лит.: [80, 118, 256, 257, 303, 307, 388, 418, 464, 532]

    Словарь психоаналитических терминов и понятий > сублимация

  • 17 дело

    [délo] n. (pl. дела)
    1.
    1) lavoro (m.), occupazione (f.), affare (m.), attività (f.)

    "Много у вас дела? - спросил Обломов?" (И. Гончаров) — "Avete molto da fare?; - chiese Oblomov" (I. Gončarov)

    считать что-л. своим делом — considerare proprio compito

    3) (colloq.) cosa giusta

    "Не плачь, я дело говорю" (А. Грибоедов) — "Non piangere, sto dicendo una cosa giusta" (A. Griboedov)

    "Послушай, Архип, не дело ты затеял" (А. Пушкин) — "Stammi a sentire Archip, ti sei invischiato in una cosa sbagliata" (A. Puškin)

    4) professione (f.), occupazione (f.)
    5) negozio (m.), ditta (f.)
    6) (giur.) causa (f.)
    7) dossier (m.), incartamento (m.), fascicolo (m.); atti (pl.), pratica (f.)

    личное делоdossier (m.), fascicolo personale

    8) azione (f.) ( anche fig.)

    "Я видел его в деле" (М. Лермонтов) — "Lo vidi in azione (in combattimento)" (M. Lermontov)

    9) fatto (m.), avvenimento (m.)

    "дела давно минувших дней" (А. Пушкин) — "Si tratta di eventi del tempo che fu" (A. Puškin)

    "дело под вечер, зимой" (Н. Некрасов) — "Accadde verso sera, d'inverno" (N. Nekrasov)

    10) situazione (f.), stato di cose

    "дела на фронте очень тяжёлые" (А. Толстой) — "La situazione al fronte è molto pesante" (A. Tolstoj)

    11) (+ agg., come pred.) cosa (f.), fenomeno (m.)

    естественное дело, что... — è naturale che...

    2.

    иметь дело с + strum.avere a che fare con

    я знаю, с кем я имею дело! — conosco i miei polli!

    по сути дела — tutto sommato (in ultima analisi, in sostanza)

    то ли дело... — è molto meglio

    "То ли дело, братцы, дома" (А. Пушкин) — "Molto meglio starsene a casa" (A. Puškin)

    дело в том, что... (а дело было так) — si dà il caso che

    3.

    делу время, потёхе час — ogni cosa a suo tempo

    Новый русско-итальянский словарь > дело

  • 18 В-325

    ВСЁ ЖЕ (Particle often after contrastive Conj «но» or «a» or Conj «и») notwithstanding or in contrast to some expressed or implied circumstance, fact, event etc
    all the same
    still (and) yet nevertheless nonetheless even so (in limited contexts) X did do sth. (has done sth. etc) at any rate.
    (Маша:) Я вам по совести: если бы он (Константин) ранил себя серьёзно, то я не стала бы жить ни одной минуты. А всё же я храбрая. Вот взяла и решила: вырву эту любовь из своего сердца, с корнем вырву (Чехов 6). (М.:) I'll tell you honestly: if he'd (Konstantin had) hurt himself seriously, I wouldn't have gone on living, not for one minute. But all the same I've got courage. So I up and decided: I'll rip this love right out of my heart, rip it out by the roots (6c).
    Если в рассказе Петра Александровича могло быть преувеличение, то всё же должно было быть и нечто похожее на правду (Достоевский 1). Though Pyotr Alexandrovich may have exaggerated, still there must have been some semblance of truth in his story (1a).
    По рассказу дяди Сандро, это самое должностное лицо, к которому он обращался со своим предложением, не встало с места при его появлении в кабинете, а также не встало с места, когда он уходил. Возможно, говорил дядя Сандро, он этим хотел показать, что очень прочно сидит на своем месте. Всё же через некоторое время это самое должностное лицо вынуждено было покинуть своё место, якобы в связи с переходом на другую работу... (Искандер 3)....According to Uncle Sandro, the official to whom he took this suggestion did not stand up when he came into the office and did not stand up when he left, either. Possibly, Uncle Sandro said, he meant to imply that he sat as solidly in his job as in his chair. Nevertheless, after a while this same official was forced to leave his job, supposedly in connection with a transfer to another one... (3a).
    «Она (Цветаева) так говорила (, что не любит театр и не тянется к театру,) и всё же написала несколько пьес. Вы сами свидетельствуете, что это превосходная пьеса» (Гладков 1). "She (Tsvetayeva) may have said this (that she does not herself like the theatre and is not drawn to it), yet even so she wrote several plays-and you yourself say this is an excellent one" (1a).
    Он (дядя Сандро) стал просить помочь ему выхлопотать пенсию... «Дядя Сандро, - сказал я, - но ведь у вас нет трудового стажа»... Между прочим, пенсию он всё же получил той же зимой (Искандер 3)....He (Uncle Sandro) began asking for help in wangling a pension...."Uncle Sandro," I said, "you don't have any work record."...By the way, he did receive a pension, that very winter (3a).
    ...Этот Дмитрий Федорович был один только из трёх сыновей Фёдора Павловича, который рос в убеждении, что он все же имеет некоторое состояние и когда достигнет совершенных лет, то будет независим (Достоевский 1)....This Dmitri Fyodorovich was the only one of Fyodor Pav-lovich's three sons who grew up in the conviction that he, at any rate, had some property and would be independent when he came of age (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > В-325

  • 19 все же

    [Particle; often after contrastive Conj "но" or " а" or Conj "и"]
    =====
    notwithstanding or in contrast to some expressed or implied circumstance, fact, event etc:
    - [in limited contexts] X did do sth. (has done sth. etc);
    - at any rate.
         ♦ [Маша:] Я вам по совести: если бы он [Константин] ранил себя серьёзно, то я не стала бы жить ни одной минуты. А всё же я храбрая. Вот взяла и решила: вырву эту любовь из своего сердца, с корнем вырву (Чехов 6). [М.:] I'll tell you honestly: if he'd [Konstantin had] hurt himself seriously, I wouldn't have gone on living, not for one minute. But all the same I've got courage. So I up and decided: I'll rip this love right out of my heart, rip it out by the roots (6c).
         ♦ Если в рассказе Петра Александровича могло быть преувеличение, то всё же должно было быть и нечто похожее на правду (Достоевский 1). Though Pyotr Alexandrovich may have exaggerated, still there must have been some semblance of truth in his story (1a).
         ♦...По рассказу дяди Сандро, это самое должностное лицо, к которому он обращался со своим предложением, не встало с места при его появлении в кабинете, а также не встало с места, когда он уходил. Возможно, говорил дядя Сандро, он этим хотел показать, что очень прочно сидит на своем месте. Всё же через некоторое время это самое должностное лицо вынуждено было покинуть своё место, якобы в связи с переходом на другую работу... (Искандер 3)....According to Uncle Sandro, the official to whom he took this suggestion did not stand up when he came into the office and did not stand up when he left, either. Possibly, Uncle Sandro said, he meant to imply that he sat as solidly in his job as in his chair. Nevertheless, after a while this same official was forced to leave his job, supposedly in connection with a transfer to another one... (3a).
         ♦ "Она [Цветаева] так говорила [, что не любит театр и не тянется к театру,] и всё же написала несколько пьес. Вы сами свидетельствуете, что это превосходная пьеса" (Гладков 1). "She [Tsvetayeva] may have said this [that she does not herself like the theatre and is not drawn to it], yet even so she wrote several plays-and you yourself say this is an excellent one" (1a).
         ♦...Он [дядя Сандро] стал просить помочь ему выхлопотать пенсию... "Дядя Сандро, - сказал я, - но ведь у вас нет трудового стажа"... Между прочим, пенсию он всё же получил той же зимой (Искандер 3).... Не [Uncle Sandro] began asking for help in wangling a pens ion.... "Uncle Sandro," I said, "you don't have any work record."...By the way, he did receive a pension, that very winter (3a).
         ♦...Этот Дмитрий Федорович был один только из трёх сыновей Фёдора Павловича, который рос в убеждении, что он все же имеет некоторое состояние и когда достигнет совершенных лет, то будет независим (Достоевский 1)....This Dmitri Fyodorovich was the only one of Fyodor Pavlovich's three sons who grew up in the conviction that he, at any rate, had some property and would be independent when he came of age (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > все же

  • 20 Ч-40

    ПАЧЕ ЧАЯНИЯ lit СВЕРХ (ПРОТИВ) ВСЯКОГО ЧАЯНИЯ obs, lit AdvP or PrepP these forms only sent adv (parenth) fixed WO
    in opposition to or exceeding what is or would be expected
    contrary to (all) expectation(s)
    against all (one's) expectations (in limited contexts) by any chance.
    Секретарь (суда) повторил ему своё приглашение подписать своё полное и совершенное удовольствие или явное неудовольствие, если паче чаяния чувствует по совести, что дело его есть правое... (Пушкин 1). The (court) secretary repeated his invitation: to subscribe his full and complete satisfaction or his manifest dissatisfaction, if, contrary to expectations, he truly felt his own case was just... (1b).
    Матушка была ещё мною брюхата, как уже я был записан в Семёновский полк сержантом... Если бы паче всякого чаяния матушка родила дочь, то батюшка объявил бы куда следовало о смерти неявившегося сержанта, и дело тем бы и кончилось (Пушкин 2). I was still in my dear mother's womb when they registered me as a sergeant in the Se-menovskii Regiment....If against all expectations my mother had delivered a baby girl, my father would have simply informed the appropriate authorities that the sergeant could not report for duty because he had died, and that would have been the end of that (2a).
    Спасти вас не в моей власти, вы сами видите. Но приложу старанье, какое могу, чтобы облегчить вашу участь и освободить. Не знаю, удастся ли это сделать, но буду стараться. Если же, паче чаянья, удастся, Павел Иванович, я попрошу у вас награды за труды: бросьте все эти поползновенья на эти приобретенья» (Гоголь 3). "It is not in my power to save you, you see it yourself. But I shall try to do what I can to alleviate your lot and set you free. I don't know whether I shall succeed but I shall try. But if, against all my expectations, I do succeed, Pavel Ivanovich, I shall ask a reward from you for my troubles: give up all your attempts to acquire property" (3c).
    «Я за себя не боюсь, я двужильный, но если бы, паче чаяния, я свалился, не глупи, пожалуйста, и дома (меня) не оставляй. Моментально в больницу» (Пастернак 1). "I'm not worried about myself, I've got nine lives, but if by any chance I should get ill, you will be sensible, won't you, you mustn't keep me at home. Get me into the hospital at once" (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Ч-40

См. также в других словарях:

  • Это не про меня (мультфильм) — Это не про меня Тип мультфильма рисованный Режиссёр Борис Дежкин Автор сценария Михаил Вольпин Роли озвучивали Нонна Копержинская, А. Смирнов …   Википедия

  • Это не про меня — Тип мультфильма рисованный Режиссёр Борис Дежкин Автор сценария Михаил Вольпин Роли озвучивали …   Википедия

  • Узник совести — (англ. prisoner of conscience)  термин, введённый в обращение в начале 1960 х годов основателем организации Amnesty International британским юристом и правозащитником Питером Бененсоном и относящийся к человеку, находящемуся под стражей …   Википедия

  • По совести, по совести говоря — СОВЕСТЬ, и, ж. Чувство нравственной ответственности за своё поведение перед окружающими людьми, обществом. Люди с чистой совестью. С. нечиста у кого н. Со спокойной совестью делать что н. (будучи уверенным в своей правоте). Угрызения совести.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Свобода совести — СОВЕСТЬ, и, ж. Чувство нравственной ответственности за своё поведение перед окружающими людьми, обществом. Люди с чистой совестью. С. нечиста у кого н. Со спокойной совестью делать что н. (будучи уверенным в своей правоте). Угрызения совести.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Узники совести, признанные организацией Amnesty International — Международная правозащитная организация Amnesty International под термином узник совести (prisoner of conscience) подразумевает человека, физическая свобода которого ограничена тюремным заключением либо иным способом исключительно из за его… …   Энциклопедия ньюсмейкеров

  • ВРЕМЕННОЕ ПРАВИТЕЛЬСТВО И ЕГО ВЕРОИСПОВЕДНАЯ ПОЛИТИКА — 27 февр. 1917 г. состоялось последнее перед отречением св. мч. имп. Николая II Александровича заседание Святейшего Синода. Предложение составить воззвание к народу по поводу «событий момента» (начало Февральской революции 1917 г.) и в поддержку… …   Православная энциклопедия

  • Свобода совести — Свобода   Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие · …   Википедия

  • ДЛЯ ОЧИСТКИ СОВЕСТИ — делать что л. Для порядка; на всякий случай; ради собственного спокойствия. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) совершает дополнительные действия, чтобы не допустить формальных нарушений и избежать возможных упрёков, обвинений в дальнейшем.… …   Фразеологический словарь русского языка

  • СВОБОДА СОВЕСТИ И СВОБОДА РЕЛИГИОЗНОГО ВЕРОИСПОВЕДАНИЯ — одна из свобод, закрепленная в ст. 28 Конституции РФ, которая гласит, что каждому в Российской Федерации гарантируется свобода совести, свобода вероисповедания, включая право исповедовать индивидуально или совместно с другими любую религию или не …   Энциклопедический словарь конституционного права

  • Хартум и его обитатели —         Прежде чем мы перейдем к рассмотрению главного города внутреннего африканского царства, мы должны бросить взгляд на историю тех стран, центральный пункт которых я попытаюсь обрисовать. История Судана начинается только в наше время;… …   Жизнь животных

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»